На які дорожні знаки я можу покладатися?

Я зробив цю фотографію три роки тому в Південній Африці. Я довіримся цьому знаку, незважаючи на те, що він стояв догори ногами – та й врешті-решт я був "на іншому кінці світу".

Коли я починаю свій шлях у напрямку життя в Ісусі Христі, то на моєму шляху трапляються дорожні знаки. Я вже говорив про дані нам природою та совістю знаки. Проблема полягає в тому, що ці знаки можуть призвести до різновиду прояву релігійності, тому важливо шукати надійні знаки, які ведуть нас до Ісуса. Ось чому я стверджую, що не лише шлях, а й істина передує життю. Ісус дуже ясно говорив про істину:

Освяти їх у твоїй істині: слово твоє - істина.
Івана 17:17

З практичних міркувань це проголошення біблійного послання про спасіння в та через Ісуса. Це обовязок Церкви = Його учнів. Ми все ще можемо скористовуватися аргументами, в основі яких лежить природа та совість та будь-якими іншими аргументами, які підтримують істину Слова, проте кращий спосіб передати послання - це знову і знову перетворювати слово «в тіло». Це може відбуватися через тебе і мене щодня:

Вільям Бут написав наступне з посиланням на останню редакцію перекладу Біблії :

Християнські вчені переклали її (Біблію) і перепереклали наново, а потім переклали знову. Вони коментували, друкували й публікували її у будь-якій формі, і вона поспішає охопити світ своїми одкровеннями на кожній мові. З її сторінок вони пояснювали і проповідували про майже кожне слово.
Напевно лишається лиш одну річ зробити, і що забезпечить нас практично буквальним, вірним і зрозумілий перекладом. Давайте жити цим; жити реальними речами - жити життям Христа. Такий переклад, друзі мої, промовляє. Він принесе перемогу. Він принесе радість тріумфу. (1)

Бог дав мені благодать, аби почати шукати життя, і своєю рятівною благодаттю Він прийняв мене в нове життя в Ісусі Христі. Тому, тією ж благодаттю, я представляю слово істини у сьогоднішньому світі.

'Манна' на сьогодні:

Ми будемо йти вперед лише в благодаті (2)

------------------------------
(1) Вільям Бут:  "The Revised Bible (Переглянутий переклад Біблії) - Вісник Спасіння, 10 Травня 1885 Року. Посилання на всю статтю англійською мовою
(2) Посилання на пісню англійською мовою

Віриш тому?

Це дуже просте питання, яке вимагає настільки ж простої відповіді: «Так» чи «ні». Контекст цього - це розмова Ісуса зі засмученою Марфою. Разом зі своєю сестрою Марією, Марфа щойно поховала Лазаря, їхнього брата. Ісус промовив до неї:

«Я - воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши - житиме! Кожен, хто живе і в мене вірує, - не вмре повіки. Віриш тому?»
Івана 11: 25-26

Читачі Біблії добре знають історію про воскресіння Лазаря з мертвих, і я вважаю, що Іван вирішив включити цей інцидент, тому що зміст того полягає в наступному:

1. Бог здатний воскресити людей з мертвих до життя.
2. Бог зробив це через Ісуса, коли Лазар воскрес з мертвих.
3. Бог зробив це як пророче дію, що вказує на воскресіння Ісуса.
4. У свою чергу, воскресіння Ісуса вказує на воскресіння всіх віруючих в Нього.
5. Воскресіння в Ньому відбувається вже в цьому житті, і коли ми переходимо межу смерті.

Що стосується всіх народжених згори віруючих, то для мене це означає, що я воскрес до життя в Ньому і з Ним вже в цьому житті. Тому властивість «Я є» у контексті воскресіння та життя, також є й властивістю Його послідовників. Ми знаходимося в цьому світі як воскреслі люди. Воскреслі люди уособлюють життя, майбутнє та надію і хочуть поділитися цим з усіма, хто бажає почути; і з вдячністю і хвалою ми можемо співати: “You raise me up to more than I can be!”

'Манна' на сьогодні

Тому що Він воскрес, я воскрес!

-------------------------------------

* Bramante Studio

Крізь двері життя

Старий Орхей - Фото: Магна

Цікаво, що прийменник "через" тісно взаємоповязаний з усіма "властивостями життя", які Ісус представив у Євангелії від Івана. Твердження: "як Він є, так і ми є в цьому світі "(1) таким же чином завжди повинно бути пов'язано з прийменником "через/ крізь". Якщо я хочу жити в цьому світі, як Він у цьому світі, я розумію, що це передбачає 100% залежність від Нього, Хто діє "через" мене, і я "через" Нього. Будь-яка спроба імітувати Його рано чи пізно буде викрита як підробка. Він перебував у цьому світі, як вразлива людська істота. Подібно і Його послідовникам сьогодні. На Його шляху стояли спокуси (2); Він крушився з приводу Своїх недоліків (3) і навіть просив звільнити Його по можливості від місії (4).

Двері як властивість “я є" ще більше наголошує на "через":

"Істинно, істинно говорю вам: Я - двері для овець"
Івана 10:7

Зупиніться на деякий час; можливо слово "очевидно" не доречне в даному контексті. Ісус вперше зазначив "образ воріт" на самому початку розділу, а Іван пише: "Ісус використовував цей образний вираз, але фарисеї не розуміли того, що Він їм казав" (вірш 6).

Я не впевнений, що їм стало ясніше, коли Ісус представився воротами. "Очевидно", що ворота є чимось, через що ви проходите. Для овець двері призначені були для того, аби вони могли потрапити у безпечне місце. І тоді Ісус підтверджує, про що Він говорить:

Я - двері. Хто ввійде крізь мене - спасеться. Увійде він, вийде -і знайде пасовисько!
Івана 10:9

В Ньому, щоб жити в цьому світі-кожен день, кожну мить. Якщо він знаходиться в цьому світі як двері, то відкрити двері для людей, щоб вони могли увійти до Нього і знайти спасіння, також має бути притаманне моєму життю. Дуже проста картина, так легко зрозуміти її, однак, так важко втілити це в життя. Для Ісуса також це було важко, але саме це принесло життя, і все ще приносить.

'Манна' на сьогодні:

Двері життя все ще відкриті

-----------------------------------
(1) 1 Івана 4: 17б
(2) Матвія 4:1-11
(3) Матвія 23:37-39
(4) Марк 14: 36

Cвітові потрібен хліб!

Я пам'ятаю кризу в Біафрі. Дослідники вважають цю катастрофу голодомору першою гуманітарною кризою, яка за допомогою засобів масової інформації здатна була по справжньому залучити весь світ. Моя сім'я за кілька місяців до кризи успадкувала телевізор, і фотографії худих дітей справили величезний вплив на 11-річного хлопчика.

З цієї ж причини мені запам'яталася і перша скринька норвезької церковної допомоги з написом "хліб для світу". Це стало відповіддю на кризу у Великому пості 1968 року. Звичайно, я повинен був внести свою лепту і допомогти заповнити ящик для пожертвувань. Світ має потребу в хлібі.

Римські імператори знали це і давали людям хліб та видовища. Навіть у Молдові, де ми живемо вже більше семи років, хліб частково покривається державою і обходиться досить дешево, аби бідні могли дозволити собі хоча б буханець хліба.

Ісус нагодував величезний натовп п'ятьма хлібами і двома рибами, і в результаті натовп пішов за Ним. Ісус засумнівався в їх мотивах, і в бесіді з ними, Він включає це твердження:

"Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.”
Івана 6:35

Якщо я хочу принести життя Ісуса людям, одним з особливостей Його життя є те, що воно угамовує духовний голод людей. Він - їжа для життя. Аргумент Вільяма Бута, що не можна проповідувати Євангеліє людині з порожнім шлунком, переконливий – однак фізична їжа завжди повинна супроводжуватися духовною їжею.

Альберт Орсборн зобразив це у своїй прекрасній пісні: "Хай життя моє буде переломленим хлібом Христа"(1). Тому що, як і Він, так і ми знаходимося в цьому світі (2). Так що, якщо Він в цьому світі є "хлібом життя", то і ми теж.

Я духовно насичуюсь, коли зустрічаю християн, які діляться зі мною своїми історіями віри, це хліб з небес; і я молюся, щоб вони таким же чином насичувалися при спілкуванні зі мною.

‘Манна’

... це хліб з небес на кожен день!

--------------------------
(1) Повний текст російською мовою:

Должна быть жизнь моя как хлеб
Преломленный ХристомКак чаша, 

полная любви

Сокрытой чудно в Нём

Другие души, чтобы могли
Познать Его во всём. 

Вся жизнь моя в Его руках,

Я Им благословлён

Там за потоком есть страна

К неё путь мой устремлён

Исполнить, чтоб любви закон

Спасать, коль сам спасён 

Господь, пошли мне благодать

Делить с Тобой всегда

Весь груз принесшей плод лозы

Стократный дар зерна.

Любой, кто отдал жизнь тебе

Воскреснет для Тебя.

(2) 1 Івана 4: 17а

Властивості життя

Якщо моя місія полягає в тому, аби принести життя Христа людям, мені важливо знати самому властивості Його життя. Якщо я буду знати їх, вони також стануть властивостями мого життя. Тому що, як і Він, ми знаходимося в цьому світі (1).

Минулого тижня я поставив фокус на деяких з цих властивостей в одному з семи тверджень Ісуса "Я є" в Євангелії від Івана, і "Я є" я додав, як одну з властивостей. "Бути" є життєво важливою частиною нашої особливості як людських "істот" – і це не менш важливо, коли я говорю про свою особливість в Ісусі Христі. Перш за все, "Я є" в Ньому. Це не починається десь там. Виклик полягає в тому, аби постійно пам’ятати про це. Перш ніж Ісус послав дванадцять учнів, ми читали, що:

Ісус покликав дванадцять учнів…
Матвія 10:1а

Це чітко відзначає ознаку того, що наше покликання – перш за все і понад усе "по відношенню Його". Дуже часто "відправлення на місію" - посвячення на служіння - розглядається та визначається як "поклик"; однак таке відправлення є наслідком цього заклику і фактично відповідаючи на нього, ми стаємо Його тілом. Це те, до чого "спонукає нас" любов, яку ми переживаємо у Христі (2).

Сутність заклику завжди знаходиться "у напрямку до Христа" і означає знайти себе "в" Ньому. Якщо ми забудемо про це, багато хто з нас все одно піде і буде служити. В наслідком чого дуже легко можна заплутатися в особливостях, і ми почнемо шукати підтвердження в результатах, а не спочивати в істині, що ми знаходимося в цьому світі, як і Він. І якщо я не знаю, хто я такий, я починаю сумніватися у своїй власній особистості у Христі, тоді як я можу тоді привести людей до великого "Я є"?

Засіб захисту від цього простий:

Кожен день я приходжу до Того, Хто кличе мене до себе, до Того, в Кому "я живу, рухаюся і існую" (3).

"Манна" на сьогодні:

Я покликаний до Нього

--------------------
(1) 1 Івана 4: 17б
(2) 1 Коринтян 5:14
(3) Дії 17:28

* Borrowed from: https://www.unsealed.org/2018/06/the-called-out-ones.html

Що важливіше за життя?

Ось я і повернувся зі своїми щотижневими роздумами, і останнє називалося "Живи місією". Наша місія полягає в тому, щоб принести життя Христа людям, що безпосередньо пов’язано з моїм цьогорічним фокусом.

Багато книг присвячені темі: «Важливе має залишатися важливим». Незалежно від того, чи йде мова про лідерство, управління часом, цінності або піднімається будь-яка інша тема, завжди підсумок буде однаковим: Як я можу отримати все від життя?

Можливо, ця думка також дуже близька до нашої місії. Думаю, що можна отримати все від життя, дозволяючи життю отримати все від мене - проте з деякими корективами. Легко подумати, що життя ототожнюється з усім, що оточує нас і вимагає нашої уваги. Якщо я потраплю в пастку, намагаючись відповідати всім вимогам і питанням, які потребують моєї уваги, я в кінці кінців почну жити життям інших, а не своїм власним. Це не те, що я маю на увазі під фразою «дозволяти брати життю все від мене».

Я гадаю, що можна було б знайти наукове обґрунтування твердженню, що без життя нічого не може бути. Але хіба це не ставить під питання достовірність запитання "Що найголовніше в житті?" ?

Анітрохи. Є щось більше за життя. Ісус сказав:

Я є шлях, істина і життя”
Івана 14: 6

Ось три згадані речі, що є важливішими в житті.

1. Я є = ім'я Бога - Той, Хто творить і дає життя (1)
2. шлях = повернення до життя в її первісному стані (2)
3. істина = сутність життя і те, як необхідно жити. (3)

Якщо ми збираємося жити місією, ці три речі повинні стояти на своєму місці, перш ніж життя почнеться. Лише тоді я отримаю все від життя, а життя від мене. Це захоплююча думка.

"Манна" на сьогодні:

Заради життя : Головне має бути головним!

-------------------------------------
(1) Бог сказав Мойсею: "Я Той, Хто я є. Ось що ви повинні сказати ізраїльтянам: "Я є послав мене до вас". Вихід 3: 14
(2) перших християн називали "послідовниками шляху", наприклад Дії 22: 4
(3) "Коли ви перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете учнями моїми і спізнаєте правду, і правда визволить вас.» Івана 8:31-32

В чому полягає сутність Армії Спасіння?

Відповідь на дане питання буде залежати від того, наскільки добре людина знає цю організацію. Хтось сказав би: "Це мій улюблений магазин!" - ...посилаючись на наші благодійні магазини. Інший сказав би: "Вони допомагають бідним!". Третій може сказати: "У них хороші духові оркестри!" А четвертий - "Це моя церква!".

Жодна з цих відповідей не є неправильною, однак це лиш уривки істини. Я міг би продовжити перелічувати безліч тверджень, які могли б говорити щось про те, чим ми є.

Для мене Армія Спасіння - це місія, а місія - це приносити життя Ісуса в громади нашого сьогодення. Ми можемо зробити це через благодійні магазини, проект націлений на боротьбу з бідністю, духовий оркестр, церкву/корпус або таким способом, який ще й навіть не спадав вам на думку. Ось чому Армія Спасіння має так багато явних проявів своєї місії.

В останніх двадцяти роздумах я детально зупинявся на "заклику до місії – ЗАРАЗ" генерала Брайана Педдла. Небезпека у всьому, що ми робимо, полягає в тому, що ми можемо надалі займатися всім цим і навіть після того, як ми втратили фокус на місії. Магазин, проект, оркестр, корпус або один з багатьох інших проявів нашої місії може замінити основний фокус, який є єдиною причиною здійснення місії.

Багато років тому я очолював великий, цілком традиційний корпус Армії Спасіння. На зібранні з більшістю активних членів Корпусу у своїй проповіді я сказав:

"Якби Бог міг померти, а Він дійсно вирішив померти, треба було б принаймні три роки, перш ніж цей корпус зрозумів би це! Тому ми будемо продовжувати те, що ми завжди робили, як ніби нічого важливого не сталося". 

В деякій мірі це був "Заклик до пробудження", і емоції зашкалювали від зворотньої реакції людей. Молодий солдат підійшов до мене і сказав: "Спочатку я подумав, що ви, мабуть, праві, і злякався. Проте потім я подумав: Якщо Бог дійсно помер, я вірю, що Юстейн зрозумів би це, і напевно розповів би нам!" В якійсь мірі це був жарт, але я також відчував, що він побачив серйозність цього послання.

У всі часи нам потрібно нагадувати собі, що "Місія на першому місці!". Генерал нагадав нам про це. Ми повинні нагадувати один одному: Нам потрібно розповсюджувати життя Ісуса прямо там, де ми є. Місія - це не те, що ми робимо, а те, чим ми живемо. 

Як я говорив це молодому солдату багато років тому, я підтверджую це знову:

"Бог не помер, і ніколи не помре, Він переміг смерть і повстав з могили. Він живий в тобі!"

"Манна" на сьогодні:

Живи місією!

... і благословенного літа
--------------------------------------------

 (1) Я молюся, щоб ваші серця відкрилися для сприйняття світла, і ви зрозуміли, що є надія, до якої Він закликає вас; яка багата й прекрасна спадщина, котру Бог її дарує святим людям Своїм; щоб ви збагнули, яка незрівнянно могутня влада Його для нас, хто вірить. Його сила й могутність були виявлені в Христі, коли Всевишній воскресив Його з мертвих і посадив праворуч від Себе на Небесах.

До ефесян 1:18-20

Найбільший виклик сьогодення?

У концепції Міжнародної місії Армії Спасіння йде мова про те, що наша місія полягає у проповіді Євангелія Ісуса Христа і "задоволені людських потребах в ім'я Його, керуючись принципами рівноправності" (1). У своєму "Заклику до прийняття інших" генерал знову нагадує нам про цю важливу частину концепції нашої місії (2). Прийняття було безсумнівно центральним розумінням Ісуса Його власної місії:

Усе, що Отець мені дає, прийде до мене, і того, хто до мене прибуде, я не відкину
Івана 6:37

Ісус каже, що ніколи не прожене того, хто приходить до Нього. І все ж деякі підуть від Нього засмученими. Це сталося з багатієм, який прийшов до Ісуса і запитав, що йому потрібно зробити, аби здобути вічне життя. Він стверджував, що дотримувався заповідей, але чогось не вистачало. Тоді Ісус у відповідь відкрито кинув йому цей виклик: “Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай, що маєш, дай бідним, І будеш мати скарб на небі; Потім приходь і йди за мною.” (3) Оскільки у цієї людини було багато пожитків, цей виклик став для нього занадто великим, і він пішов геть.

Ісус з радістю приймає всіх. І не Ісус прогнав багатія. Він зробив свій власний вибір. Деякі, ймовірно, скажуть, що ця людина стала жертвою дискримінації, тому що він був заможним і тому не міг слідувати за Ісусом так само, як Його учні. Проте я переконаний, що він знав, що його люблять і приймають. Виклик, який постав перед ним, полягав у тому, щоб зробити вибір і відмовитися від чогось іншого.

Нічого не змінилося за останні 2000 років. Коли я роблю вибір, це, ймовірно, впливає на можливість прийняття інших рішень. Тому, хто бажає всього і при цьому хоче зберегти свободу вибору за будь-яких обставин, стає дуже важко. Чи може це бути найбільшим викликом сьогодення?

"Манна" на сьогодні:

Ісус ніколи нікого не прожене.

------------------------------------------------
(1) Армія Спасіння, як Міжнародний рух, є євангельським напрямком християнської Церкви. Наше вчення ґрунтуються на Біблії. Наше служіння мотивоване любов'ю до Бога. Наша місія полягає у "проповіді Євангелія Ісуса Христа і задоволені потреб всіх людей у Його ім'я, керуючись принципами рівноправності."
(2) Заклик генерала Педдла: Заклик до прийняття інших: Ми повинні бездоганно ставитися до всіх людей з повагою і милосердям, пам'ятаючи про нашу місію задовольняти людські потреби в ім'я Христа без будь-якої дискримінації.
(3) Матвія 19:21

Чи є "ім'я Ісуса" свого роду мантрою?

"Мантра" - це звук, пов'язаний з індуїзмом і буддизмом. Цей звук використовується для реалізації думки або мети. Це слово має кілька значень, наприклад, молитва, гімн або заклинання. Це повторення певного звуку або слова, яке повинно викликати певний ефект.

Цікаво, що Ісус неодноразово говорив молитися в ім'я Його.
Ось один приклад:

Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.
Івана 14:14

Абсолютно ясно, що перші християни прийняли це вчення і практикували його. Вони вірили, що Ісус був серед них, коли вони зібралися в Його ім'я (1). Вони проголошували, що чудеса відбуваються через віру в ім'я Ісуса (2). Вони хрестили в ім'я Ісуса (3) і проголошували, що немає спасіння ні в якому іншому імені (4). Тим не менш, ніщо не вказує на те, що вони використовували це ім'я у формі мантри. Ім'я мало силу лише тоді, коли воно використовувалося через віру в Ісуса Христа. Якщо ім'я використовується поза такого контексту, воно може працювати проти своєї мети. Приклад цьому можна знайти в історії про сім синів Скеви, які намагалися вигнати злих духів в ім'я Ісуса, не пізнавши Його як Ісуса Христа (5).

Часто я вигукую "Ісус", але не як священний звук або магічну формулу, яка допоможе мені увійти в контакт з якимось божеством, що знаходиться поза мною чи в мені. Я використовую це ім'я, тому що вірю, що воно символізує все, що Бог може зробити для мене і через мене. Саме цим ім'ям прославляється Батько, бо воно підтверджує, що я вірю в Нього і у все те, що Він зробив для мене. Далі підтверджується, що віра пов'язана з Його ім'ям, а не зі мною.

Тому, коли генерал Педдл нагадує нам, що "наша місія – задовольняти людські потреби в ім'я Христа"(6) – це більше, ніж "священний звук" - вона робить наше служіння наріжним каменем місії Бога. В межах цілей даної місії нічого неможливо зробити поза Його ім'ям.

"Манна" на сьогодні:
Лише в ім'я Ісуса Христа!

-----------------------------
(1) Матвія 18: 20
(2) Дії 3:16
(3) Дії 2:38

(4) Дії 4:12
(5) Дії 19: 13-16 

(6) заклик генерала Педдла: Заклик до прийняття інших: Ми повинні бездоганно ставитися до всіх людей з повагою і милосердям, пам'ятаючи про нашу місію задовольняти людські потреби в ім'я Христа без будь-якої дискримінації.

Що розуміється під словом "повага"?

Мені не потрібно багато часу, аби прочитати повідомлення та коментарі в соціальних мережах, перш ніж я почну задаватися питанням, чи не забули деякі люди, що таке повага. 

Однак сьогодні моє питання стосується етимології самого слова "повага" та заклику до її проявлення (1). Саме слово походить від латинського "respicere", що в перекладі означає "озиратись" або "знову бачити". 
Це для мене може означати наступне:

1) бачити людину і дозволяти їй відчувати себе "поміченою" знову і знову.
2) ставитися до людини так, щоб мені не було соромно при наступній зустрічі з нею.

Коли моя дружина, Магна, багато років тому повинна була знайти назву для проекту подовженого дня, який у нас є в Східній Європі, вона вирішила назвати його “Побач мене!" (2). Коли дітей бачать і визнають, вони ростуть і дорослішають, тому що відчувають повагу. Якщо їх не помічають, вони будуть намагатися привернути увагу часто, вдаючись до конче не гарних заходів. Дуже часто вони самі усвідомлюють, що те, що вони роблять, недобре, проте немає нічого гіршого, ніж бути знехтуваним і відринутим.

Дорослі - це насправді просто діти, які виросли. Нам потрібно, щоб нас помічали. І механізми, які ми вживаємо, коли відчуваємо себе знехтуваними, часто схожі на ті, які ми використовували в дитинстві.

Я знаю, що Господь-мій пастир (3) і що Він охороняє мене. Ісус називав себе добрим пастирем (4), і як Бог послав Його в світ, Ісус посилає нас (5). Це означає, що одна з ролей, закладених в учнівстві, - бути пасторами = людьми, які помічають інших, і тим самим виявляють повагу до них та рахуються з ними.

Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських...
Псалом 33:13

"Манна" на сьогодні:

... і ми - Його очі тут, на землі.

----------------------------------
(1) Заклик генерала Педдла: Заклик до прийняття інших: Ми повинні бездоганно ставитися до всіх людей з повагою і милосердям, пам'ятаючи про нашу місію задовольняти людські потреби в ім'я Христа без будь-якої дискримінації.
(2) 'See me!'
(3) Псалом 23
(4) Івана 10:11
(5) Івана 20:21

Я прийнятий

Наприкінці червня я поїду до Норвегії і буду брати участь у Конгресі. Це буде "інакший" Конгрес, і я з нетерпінням очікую цього. Зокрема, я з нетерпінням чекаю "великого столу", який буде розміщений на головній вулиці. Місця за цим столом відкриті для всіх. Хто хоче, може сісти, поїсти і поспілкуватися. Є щось священне в тому, щоб їсти разом за столом. Норвезький поет Трюгве Скауг прекрасно відобразив це у своєму короткому роздумі, опублікованому у Великий четвер (1):

Потім він забрав моє серцевідразу після вечеріподякувавблагословив серце і сказав:це моє серцеяке буде битися і палатидля всіх тих, хто не повіривщоб для них всіх було місцетут за цим столомприходь, все звершилося.іди сюди, тут твоє місце.

Цей простий вірш велично та прекрасно ілюструє зміст заклику Генерала Педдла "до прийняття інших людей" (2) . Приймати людей - це справа серця. Ми можемо писати про це в наших місіонерських твердженнях, проповідувати з кафедр, накривати стіл на головній вулиці, але люди, які відчувають, що вони "з боку", впізнають чи виходить це від серця. Як і милосердя, прийняття людей включає у себе певну ціну - Ісус визначив цю ціну в Своїй "новій" заповіді:

Як я любив вас, так і ви повинні любити один одного.
Іоанна 13:34б

"Манна" на сьогодні

Як Ісус прийняв мене до Себе, так і я повинен приймати інших.

------------------------------------------
(1) Луки 22: 7-20
(2) Заклик до прийняття інших: Ми повинні бездоганно ставитися до всіх людей з повагою і милосердям, пам'ятаючи про нашу місію задовольняти людські потреби в ім'я Христа без будь-якої дискримінації.

Лузер отримує все! *

Група АББА поклали на музику такий вираз: 

"переможцю дістається все!"

Саме так ми іноді відчуваємо, а з мирської точки зору це взагалі усталена істина. Згідно емпіричних даних доведено, що людина, яка народилася в нещасливій сім'ї, де у достатній мірі не проявляють турботу, швидше за все буде позбавлена хорошого життя, у порівнянні з людиною, яка народилася в дбайливій і щасливій сім'ї. Важливо пам'ятати, що спроможність, догляд та піклування не залежать від рівня заможності, але бідність може завадити батькам належно попіклуватися про дитину матеріально.

Я буду першим, хто визнає, що цей світ несправедливий. Проживаючи в найбіднішій країні Європи, я бачу цю реальність кожен день, і я хотів би зробити більше. Як же тоді я смію говорити публічно, що "лузеру дістається все!"?

Тому що це духовний принцип. Ісус проголосив, що я знаходжу життя, втрачаючи його (1). Я вірю, що Бог створив мене для спілкування з Ним, але й Він також довірив мені контроль над власним життям. Аби знайти своє життя в Ньому, потрібно втратити контроль над своїм життям і віддати його Йому. На хресті Ісус промовив: "Отче, у твої руки віддаю духа мого!"(2) – Він втратив своє життя, переміг смерть і знайшов життя не лише для Себе, але і для всіх, хто вірить в Нього.

Те, що "лузеру" дістається все можна підтвердити також наступним віршем:

"Тим то немає грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного,
а все й у всьому - Христос.”
Колосянам 3:11

Однак навіть народи, які називають себе християнами, й ті церкви і окремі християни борються з жадібністю. Жадібність вважається одним з семи смертних гріхів, і я вважаю, що вона є причиною більшості проблем, з якими ми зіштовхуємося сьогодні в світі, зокрема з такими нещастями, як війни, злидні та кліматичні кризи. Я переконаний, що якби ми як особистості, спільноти і нації були готові "втратити", віддаючи замість жадання до накопичування, життя кожного б стало краще. 

Тож, так, я вірю, що "лузеру дістається все!'

"Манна" на сьогодні:

Ми здобуваємо, втрачаючи!

-----------------------------------------
* Найслабша команда! -  "Заклик до прояву безцінного милосердя"
(1) Матвія 16: 25
(2) Луки 23: 46

Найслабша команда!

"Яка команда найкраща?"- мій батько запитав одного зі своїх онуків. Звичайно, 10-річний відразу відповів "Вікінг" – місцева команда. Хлопчик довго пояснював і приводив вагомі аргументи, чому "Вікінги" набагато кращі за команду супротивників. "Тоді ти можеш вболівати за Вікінгів, а я-за команду супротивників", - сказав дідусь, коли вони пішли дивитися матч. На що онук збентежено відповів: "Чому?" "Тому що найслабшій команді також хтось потрібен, хто міг би вболівати за них!", - відповів дідусь.

Ймовірно, це було сказано з "блиском в очах", але також це зображує головну позицію та цінності свого батька: Він завжди стояв на боці найслабших.

Коли Ісус помер на хресті, Він був фактично " в " найслабшій команді бунтівників з кожного боку. Але він також помер "за" найслабшу команду:

Здорові не потребують лікаря, лише хворі. Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.” Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.”
Матвія 9:12-13

Це твердження було відповіддю Ісуса фарисеям, які критикували Його за те, що їв з митарями та грішниками. Якщо Армія Спасіння більше не стоїть поруч зі слабкими, значить ми втратили з поля зору важливу частину нашого покликання. Ось чому генерал Педдл нагадує нам взяти на себе відповідальність. Вона передбачає "проявлення безцінного милосердя по відношенню до слабких". Це означає, що ми повинні захищати інших, шукати справедливості, проявляти великодушність і брати участь у вчинках, що ведуть до спасіння (1). Коли ми робимо це, ми починаємо розуміти, що означає "Я бажаю милості, а не жертви".

Тоді ми не лише вболіваємо за найслабшу команду - ми стаємо частиною найслабшої команди - вразливими, як Ісус, але й стаємо переможцями в житті!

"Манна" на сьогодні:

"Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі." (2)

Благословенного Великодня!
-----------------------------------------
(1) "Заклик до прояву безцінного милосердя" - це другий пункт в посланні про відповідальність у заклику Генерала Педдла до місії.
(2) 2 Коринтян 12:9

Куди поділися всі "великі"?

Йордіс не була моєю "тіткою" з точки зору родинних звязків. Проте діти, які ходили до Недільної школи в кінці 1950-х років у групу дошкільнят у місті Ставангер, називали її "тітка Йордіс". Я не знаю напевно скільки років вона служила, але думаю, що більшу частину свого життя. Для мене вона завжди була "старою", але дуже важливою людиною. 

Мені було всього чотири роки, коли ми переїхали з міста, тому що батьки навчалися на офіцера у "Школі Битви". Однак я знаю, що "тітка Йордіс" пам'ятала мене, молилася за мене, і кожен раз, коли я повертався у відпустку, ми з нею спілкувалися - і я був одним з багатьох, хто отримував від неї турботу. Навіть коли вже був дорослим і сам став офіцером, я відчував, що хтось мене помічає, любить та підтримує. Я не думаю, що колись їй спадало навіть на думку таке, що вона була однією з великих у Божому Царстві, але коли я прочитав, що сказав Ісус, я вірю, що вона саме такою й була:

Хто приймає цю малу дитину в моє ім'я, той мене приймає;
а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав,
 Бо хто найменший поміж усіма вами, той - великий.”
Луки 9:48

Слова генерала Педдла викликали в мене спогади про неї : "Заклик піднімати та виховувати кожне покоління", що є першим пунктом заклику до відповідальності (1). Слава Богу, ми все ще знаходимо людей, які готові брати участь і брати на себе відповідальність за дитяче служіння. Проблема полягає в тому, що вони "занесені у Червону книгу", оскільки належать до вимираючих видів, особливо коли мова йде про довготривале "присвячення тітки Йордіс". 

Не так вже й важко залучити людей до участі в одноразовому заході. Проте, в суспільстві "фаст фуду", де найвищою цінністю, до якої варто прагнути, є перевага безлічі варіантів вибору – все ще потрібні люди, які готові сказати: “я готовий приймати та інвестувати в дітей!”

"Манна" на сьогодні:

"Приймай Ісуса, приймай!"

-------------------------------------
(1) Заклик піднімати та виховувати кожне покоління: Ми повинні взяти на себе відповідальність за дітей, молодь та нових лідерів – оснащення, виховування, надання можливостей та зрощування учнів нашої теперішньої та майбутньої Армії Спасіння.

Радикальне перевтілення

Євангеліє не просто приносить життя, воно приносить кардинальні переміни. Це відбувається саме тому, що життя, яке воно приносить, - це "нове" життя. Людина, яка приймає спасіння, стає новим творінням (1). Віра в Євангеліє (2) передбачає впевненість в тому, що слово натхненне Богом, воно " богодухновенно "(3).
Саме поєднання Євангелія і Святого Духа є ПЕВНОЮ силою перевтілення. Слово Боже дає багато хороших порад і вчить нас жити. Це все добре і може навіть принести деякі зміни. Тим не менш, існує велика різниця між тим, щоб носити "маску" і піддатися тотальному "перевтіленню", скерованому Духом через Його Слово.

"Перевтілення" відбувається, коли слово Боже стає частиною мене і стає тим, чим я живу. Маска прикрашає нас зовнішнє, перевтілення відбувається зсередини і представляє собою міцний фундамент:

"... кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі," - говорив Ісус
Матвія 7:24

Ось де джерело зміненого життя, ось де покоїться змінене життя, ось де перевтілення буде твердо стояти серед бурі.

Євангеліє і Дух можна сказати одним словом: Ісус. У Ньому і лише в Ньому, я можу досягти свого Богом даного потенціалу.

"Манна" на сьогодні:

Лише у Христі!

-----------------------------------------------
(1) Тому, коли хтось у Христі, той - нове створіння. Старе минуло, настало нове. 2 Коринтянам 5:17
(2) Заклик віри у Євангеліє:
(3) Все Писання - надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості, щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий.
2 Тимофію 3: 16-17
* http://www.marketingjournal.org/the-continuous-transformation-imperative-john-hagel/

Принести життя

Заклик всієї Армії Спасіння генерала Брайана Педдла до "віри в Євангеліє" (1) також може бути закликом всіх віруючих християнської церкви. Кредо Павла підтверджує силу Євангелія:

Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо - сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, -
Римлянам 1:16

Однак віра проходить безліч етапів.

В історії про жінку, яка хворіла протягом дванадцяти років (2), легко побачити декілька цих етапів. По-перше, ми читаємо, що "вона почула про Ісуса". Знову ж Павло підтверджує, що "віра із слухання, а слухання через слово Христове."(3). Далі ми дізнаємося, що "вона думала". Це важливий етап, тому що це означає, що те, що ви чуєте, необхідно втілювати у своєму житті, і жінка подумала: "Якщо я тільки доторкнуся до його одягу, я зцілюся.” 

Однак, якщо віра зупиниться лише на цьому, то вона просто залишиться приємною і втішною думкою. На щастя, жінка зробила наступний крок і діяла згідно своєї віри, вона підійшла до Ісуса ззаду в натовпі і торкнулася Його плащаниці.

Вона відчула миттєве зцілення, однак повторюся: якби вона зупинилося на цьому, то це було б лише зціленням і нічого більше.

Ісус знав це. Ось чому я думаю, що Він хотів, аби вона вийшла привселюдно. Я вірю, що Ісус знав, хто торкався Його одягу, але Він мав почути це з вуст жінки. Дуже важливим етапом віри є сповідання віри і того, що сталося. Незважаючи на тремтіння, жінка теж була готова зробити цей крок і "сказала всю правду".

"Віра у Євангеліє" - означає діяти згідно нього на всіх її етапах, згаданих вище. Це питання спасіння, це питання ттого, аби принести життя.

"Манна" на сьогодні:

Євангелія приносить життя!

-----------------------------------------
(1) ЗАКЛИК ДО ВІРИ У ЄВАНГЕЛІЄ: Розповсюджуючи добру новину ми повинні визнати Його силу для спасіння і трансформації. Через силу Святого Духа люди можуть бути звільнені від усього, що заважає їм досягти свого Богом даного потенціалу. 
(2) Марка 5:25-34
(3) Римлянам 10:17

Що таке належне поклоніння?

Якщо ми подивимося на церкви, які зростають – одне з характерних причин чому люди туди йдуть - це те, що вони знаходять там належне поклоніння (2). Якщо б я провів відкрите опитування і запитав людей, що таке належне поклоніння, я впевнений, що отримав би вельми різноманітні відповіді. Я вважаю, що вік, культурне походження, очікування, відносини, баланс між отримувачем і учасником будуть деякими чинниками, які вплинуть на відповідь.

Я думаю планувати поклоніння з урахуванням всіх цих факторів важливо . Однак, ми ніколи не повинні забувати слова Ісуса:

"Бог - Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися".
Івана 4: 24

Я живу в культурі, яка відрізняється від тієї, в якій я виріс. Багато в чому я зовсім не відповідаю цый культурі. Я не можу удавати з себе молдованина, грузина чи представника будь-якої іншої культури, яка відрізняється від моєї власної. Але я можу бути справжнім і істинним у своєму поклонінні. Я можу докласти всіх зусиль, щоб побудувати відносини з людьми, яких я зустрічаю на своєму шляху, і я можу молитися, щоб любов Ісуса текла через мене. Все що в моїх силах - це спонукати людей інших культур бути справжніми і щирими у своєму поклонінні і знаходити самовираження відповідно до людей їх власної вікової групи та культури.

Кілька років тому я спілкувався з людьми з церкви, де основний контингент складався з молодих людей, в чорному шкіряному одязі з безліччю пірсингів та ланцюгів. Я не міг зрозуміти їх стиль, але я відчував поруч з ними як вдома із-за їхнього запалу.

Протягом декількох років я приймав участь у величезній християнській мережі спортивних ігор у Норвегії. Їх об'єднувало те, що вони були молоді, активні в спорті і мали віру у Христа. Більше десяти років вони називали одного і того ж "старого" пастора (1), який був вже на пенсії, одним з головних ораторів літнього табору куди з'їхалися багато сотень молодих людей. Причина: Старий пастор був справжнім, істинним і повним пристрасті у своєму спілкуванні. Він приносив життя.

"Манна" на сьогодні:

Справжність, любов та життя властиві всім культурам.

--------------------------------------------
(1) Едін Левос (1920-2014) був справжнім, істинним і повним пристрасті

(2) 'Заклик до місії' генерала Брайана Педдла:

ЗАКЛИК ДО ПОКЛОНІННЯ: Ми повинні звеличувати спокутну любов Бога через наше богослужіння, шукаючи відповідні культурні шляхи для об'єднання нас всіх у хвалі та вдячності, коли звертаємося до людей і вітаємо їх.

Задіяний для інших

Останні десять тижнів я сфокувався на заклик "Будь готовий", який є першою частиною заклику до місії генерала Брайана Педдла (1). Сьогодні я почну з заклику "Будь задіяним" (2)

Ось деякі вибрані цитати з цим фокусом: 

«Ви мої свідки», - слово Господнє, -
«і мій слуга, якого я вибрав.. » 

Ісая 43:10а

"Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи...", - говорить Ісус
Матвія 28:19а

"Не можемо ми не говорити про те, що самі бачили та чули говорить", -стверджує Петро
Діяння 4: 20б

І дух і наречена говорять: "Прийди!" І хто чує, нехай каже: "Прийди!" - говорить Іван
Одкровення 22:17а

"Я докладу всіх зусиль, аби показати, що християнство є по суті соціальна релігія; і перетворення її суто на релігію передбачає просто її знищення", - говорить Джон Уеслі (3)

«Інші!», - каже Вільям Бут - і цим все сказано.

Манна на сьогодні:

Спасенний для спасіння інших; та спасенний для служіння іншим

---------------------------------
(1) Посилання

(2) ЗАКЛИК ДО СЛУЖІННЯ: Служіння іншим має бути пріоритетом у здісйсненні нашої місії. Ми повинні цінувати офіцерів, місцевих офіцерів, солдат, прихильників та молодших солдат, визнаючи також, що багато працівників та добровольців Армії Спасіння є ключовими людьми у виконанні наших завдань.

ЗАКЛИК ДО ПОКЛОНІННЯ: Ми повинні звеличувати спокутну любов Бога через наше богослужіння, шукаючи відповідні культурні шляхи для об'єднання нас всіх у хвалі та вдячності, коли звертаємося до людей і вітаємо їх.

ЗАКЛИК ДО ВІРИ У ЄВАНГЕЛІЄ: Розповсюджуючи добру новину ми повинні визнати Його силу для спасіння і трансформації. Через силу Святого Духа люди можуть бути звільнені від усього, що заважає їм досягти свого Богом даного потенціалу.

(3) У першому томі збірника класичних проповідей Уеслі "Соціальна святість, а не просто святість" у "Нагірна проповідь нашого Господа" IV – проповідь ХІХ- видавництво Франсіс Асбері Прес-Гранд Репідз-1955 стр. 382

* Фотографія на першій сторінці книги Гарольда Хілла-рекомендується.

Надія в пеклі!

Влад

Багато років тому я вперше зустрів Віллі. Він проповідував Євангеліє на вулиці в денний час та роздавав харчові пакети людям, які ночували на вулиці. Його свідчення було простим:

 "Оскільки я знав зло, і життя було пеклом я повірив що небеса та добрий Бог мають десь там існувати. Я шукав Його, і знайшов!” 

Деякі люди перживають пекло на землі. 

Я згадав про це, коли в черговий раз зустрівся з ув'язненими, які відбувають довічне ув'язнення в Молдові. Один з них, Влад, став прихильником Армії Спасіння і подарував мені картину, яка змусила мене задуматися про свідоцтво Віллі.

Живопис Влада

Влад шукав Бога і через Ісуса Христа знайшов Його, коли був у 'пеклі'. Багато хто з його товаришів зробили те ж саме.

Хтось подбав, і хтось дбає. Минулого тижня я писав, що турбота впливає на Боже ЗАРАЗ. Влад знає, де він живе, і це не "пекло", хоча умови навколо нього не змінилися. Влад живе у Христі. До речі, він дозволив мені поділитися цим з вами, а керівництво тюрми дозволило нам фотографувати. Багато хороших люди, зокрема всередині системи, працюють над поліпшенням умов утримання ув'язнених в країні. Є навіть надія, що в закон будуть внесені поправки, аби в'язні, які відбувають довічне ув'язнення, могли бути достроково звільнені до того, як Бог забере їх на небеса. І ми молимося і сподіваємося разом з ними.

Публікуючи цей пост з надією на те, що ви, які переживають важкий час, можливо ви навіть називаєте це 'пекло', повинні знати, що завжди є надія на Ісуса Христа:

Бо ми надією спаслися. Коли ж хтось бачить те, чого надіється, то це не є вже надія; бо що хтось бачить, хіба того надіється? Якже ми сподіваємося, чого не бачимо, очікуємо його витривало. Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; Про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними.Римлян 8:24-26 

"Манна" на сьогодні:

Надія є!

Чи вплинула небайдужість та турбота на Боже "зараз'?

Коли я був ще кадетом на "Сесії переможців" у 1974-1976 р.р. в Лондоні, кампанія "ТУРБОТА в ім’я Бога", все ще сильно зосереджувалася на формуванні іміджа Армії Спасіння. У 2019 році, майже 45 років потому, Армія Спасіння в Румунії відзначає 20-річчя служіння. Щоб охарактеризувати нашу місію, вони обрали «любов та турботу».

Я вірю, що любов та турбота впливатимуть на Боже 'зараз', і знову беру за основу Євангелія від Івана.

П'ятеро, які палко любили Ісуса, не покинули Його в найтемнішу годину Його життя. Серед цих п'ятьох були Марія та Іван. Ця маленька група людей пронесла свою турботу весь шлях до підніжжя хреста. Коли Ісус побачив, що вони стояли там, я впевнений, Він попіклувався про цих п’ятьох, так само як за про людство. Однак в останній битві Свого життя, Він Своїм прикладом показав, що таке турбота, коли, звернувшись до матері Івана, попросив їх попіклуватися один про одного, як матір про сина та син про матір.

Я переконаний, що проявлення та отримання турботи на найважливіший момент Божого «Зараз»= вигук Ісуса, вплинув на всю вічність:

“Звершилось.”
Івана 19:30

У норвезькій мові є одне слово для 'звершилось', яке перекладається як "доведено до повного завершення "або"виконано". Взаємна любов та турбота привели місію до її здійснення. Життя не може існувати без любові та турботи. Я не можу проявляти турботу, якщо я не здатен отримувати її, і я не можу любити, якщо не отримую любов. Коли проявляється любов та турбота , ми бачимо, що Боже 'зараз' здійснюється та наближає спільну місію до її здійснення.

"Манна" на сьогодні:

Заради Бога, проявляйте турботу та не залишайтеся байдужими!