Як ви чините з істиною?

На шляху до життя багато людей виявляють, що добра новина про спасіння в Ісусі є істинна. Це не означає, що вони готові прийняти Ісуса як свого Господа і Спасителя. Тому що, коли ви пізнаєте істину, ви, швидше за все, почнете "зважувати всі наслідки".

Я знаю це з власного досвіду. Скільки я себе пам'ятаю, я вірив в Бога, в Ісуса і те, що було написано в Біблії, але я відтягував момент "капітуляції" перед Богом доти поки вже не міг опиратися цьому. Мені було 14 років, і я боявся тог чого мені може коштувати учнівство. Однак незабаром я виявив, що придбання набагато перевищує ціну. З тих пір я спостерігаю як інші проходять через той же процес.

Кліматична криза в сучасному світі вимагає вирішення аналогічного роду. Мабуть, існує науковий консенсус щодо того, що це є результатом нашої нераціональної експлуатації світових ресурсів. Крім того, я помічаю, що все більше і більше людей погоджується з цією істиною; однак ціна зменьшення переваги експлуатації для порятунку планети змушує нас відкладати прийняття необхідних важливих рішення.

Тож, чи існує ціна учнівства, і якщо так, то яка вона?
Ісус дуже ясно дав зрозуміти, що заклик - це слідування за Ним. Він закликає нас до Себе, і він дуже відвертий:

Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
Матвія 16: 24

Я думаю, що саме цей вірш утримував мене від того, щоб капітулювати перед Богом; проте, минув деякий час з того дня, поки я розумів, що означає взяти свій хрест. Однак той день, коли я пізнав важливість смерті та воскресіння зі Христом, щоб стати новим творінням у Ньому, став дуже важливим моментом. Коли я це збагнув, моє розуміння значення всього цього фундаментально змінилося. Враховуючи вищесказане - "немає шляху назад" - і такого бажання ніколи не виникало. Тож, я можу стомлюватися, бути пригніченим та потребувати оновлення своїх сил, але я знаю, що можу знайти це все лише в Ньому – і ніде більше.

Питання залишається відкритим: Як ви чините з істиною?

Відповідь на це питання є життєво важливим для вашої духовної подорожі як до, так і після того, як Ісус став частиною вашого життя, а Він - частиною вас.

'Манна' на сьогодні:

Я буду дотримуватися істини до кінця життя! (1)

----------------------------
Івана 14:6

Крізь двері життя

Старий Орхей - Фото: Магна

Цікаво, що прийменник "через" тісно взаємоповязаний з усіма "властивостями життя", які Ісус представив у Євангелії від Івана. Твердження: "як Він є, так і ми є в цьому світі "(1) таким же чином завжди повинно бути пов'язано з прийменником "через/ крізь". Якщо я хочу жити в цьому світі, як Він у цьому світі, я розумію, що це передбачає 100% залежність від Нього, Хто діє "через" мене, і я "через" Нього. Будь-яка спроба імітувати Його рано чи пізно буде викрита як підробка. Він перебував у цьому світі, як вразлива людська істота. Подібно і Його послідовникам сьогодні. На Його шляху стояли спокуси (2); Він крушився з приводу Своїх недоліків (3) і навіть просив звільнити Його по можливості від місії (4).

Двері як властивість “я є" ще більше наголошує на "через":

"Істинно, істинно говорю вам: Я - двері для овець"
Івана 10:7

Зупиніться на деякий час; можливо слово "очевидно" не доречне в даному контексті. Ісус вперше зазначив "образ воріт" на самому початку розділу, а Іван пише: "Ісус використовував цей образний вираз, але фарисеї не розуміли того, що Він їм казав" (вірш 6).

Я не впевнений, що їм стало ясніше, коли Ісус представився воротами. "Очевидно", що ворота є чимось, через що ви проходите. Для овець двері призначені були для того, аби вони могли потрапити у безпечне місце. І тоді Ісус підтверджує, про що Він говорить:

Я - двері. Хто ввійде крізь мене - спасеться. Увійде він, вийде -і знайде пасовисько!
Івана 10:9

В Ньому, щоб жити в цьому світі-кожен день, кожну мить. Якщо він знаходиться в цьому світі як двері, то відкрити двері для людей, щоб вони могли увійти до Нього і знайти спасіння, також має бути притаманне моєму життю. Дуже проста картина, так легко зрозуміти її, однак, так важко втілити це в життя. Для Ісуса також це було важко, але саме це принесло життя, і все ще приносить.

'Манна' на сьогодні:

Двері життя все ще відкриті

-----------------------------------
(1) 1 Івана 4: 17б
(2) Матвія 4:1-11
(3) Матвія 23:37-39
(4) Марк 14: 36

Світло життя

Друге твердження Ісуса "Я є" - це " Я є Світло світу!"(1). Все одно без усіляких проблем інші якості Ісуса асоціюються з Його послідовниками, і якість бути "Світлом світу" Ісус відкрито також присвоює Своїм послідовникам.

У своїй Нагірній проповіді Він сказав:

"Ви - світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори...Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.”
Матвія 5:14-16

Це добре відомі вірші, і цікаво, що Ісус пов'язує сяюче світло з добрими справами, які прославляють Бога. Це цікавий зв'язок також з точки зору святості і він був однією з причин, чому Джон Уеслі стверджував: "Не святість, а соціальна святість" , яку я згадував у блозі: "Задіяний для інших" півроку тому. 

В історії, коли Мойсей спустився з гори Синай, ми читаємо, що:

"не знав він, що обличчя в нього стало променистим, бо він розмовляв з Господом.”
Вихід 34: 29б

Давид свідчив:

Гляньте на нього й розвеселіться, обличчя ваше нехай не соромиться.
Псалом 34:6

Після пророцтва, що Дух Божий не покине вас з цього часу і назавжди, Ісая продовжує з закликом: 

Устань, засяй! Зійшло бо твоє світло, слава Господня засяяла над тобою!Ісая 60:1

Ця слава приведе до дії, до добрих справ. Саме світло керує справами, а не добрі справи світлом. Воно перш за все в Ньому, Який є джерелом цих якостей, а потім воно йде у світ, аби принести славу Батька.

'Манна' на сьогодні:

Принесіть Його світло життя (1) у цей світ: Встань і сяй

-----------------------------
(1) "Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя."
Івана 8:12

Властивості життя

Якщо моя місія полягає в тому, аби принести життя Христа людям, мені важливо знати самому властивості Його життя. Якщо я буду знати їх, вони також стануть властивостями мого життя. Тому що, як і Він, ми знаходимося в цьому світі (1).

Минулого тижня я поставив фокус на деяких з цих властивостей в одному з семи тверджень Ісуса "Я є" в Євангелії від Івана, і "Я є" я додав, як одну з властивостей. "Бути" є життєво важливою частиною нашої особливості як людських "істот" – і це не менш важливо, коли я говорю про свою особливість в Ісусі Христі. Перш за все, "Я є" в Ньому. Це не починається десь там. Виклик полягає в тому, аби постійно пам’ятати про це. Перш ніж Ісус послав дванадцять учнів, ми читали, що:

Ісус покликав дванадцять учнів…
Матвія 10:1а

Це чітко відзначає ознаку того, що наше покликання – перш за все і понад усе "по відношенню Його". Дуже часто "відправлення на місію" - посвячення на служіння - розглядається та визначається як "поклик"; однак таке відправлення є наслідком цього заклику і фактично відповідаючи на нього, ми стаємо Його тілом. Це те, до чого "спонукає нас" любов, яку ми переживаємо у Христі (2).

Сутність заклику завжди знаходиться "у напрямку до Христа" і означає знайти себе "в" Ньому. Якщо ми забудемо про це, багато хто з нас все одно піде і буде служити. В наслідком чого дуже легко можна заплутатися в особливостях, і ми почнемо шукати підтвердження в результатах, а не спочивати в істині, що ми знаходимося в цьому світі, як і Він. І якщо я не знаю, хто я такий, я починаю сумніватися у своїй власній особистості у Христі, тоді як я можу тоді привести людей до великого "Я є"?

Засіб захисту від цього простий:

Кожен день я приходжу до Того, Хто кличе мене до себе, до Того, в Кому "я живу, рухаюся і існую" (3).

"Манна" на сьогодні:

Я покликаний до Нього

--------------------
(1) 1 Івана 4: 17б
(2) 1 Коринтян 5:14
(3) Дії 17:28

* Borrowed from: https://www.unsealed.org/2018/06/the-called-out-ones.html

Найбільший виклик сьогодення?

У концепції Міжнародної місії Армії Спасіння йде мова про те, що наша місія полягає у проповіді Євангелія Ісуса Христа і "задоволені людських потребах в ім'я Його, керуючись принципами рівноправності" (1). У своєму "Заклику до прийняття інших" генерал знову нагадує нам про цю важливу частину концепції нашої місії (2). Прийняття було безсумнівно центральним розумінням Ісуса Його власної місії:

Усе, що Отець мені дає, прийде до мене, і того, хто до мене прибуде, я не відкину
Івана 6:37

Ісус каже, що ніколи не прожене того, хто приходить до Нього. І все ж деякі підуть від Нього засмученими. Це сталося з багатієм, який прийшов до Ісуса і запитав, що йому потрібно зробити, аби здобути вічне життя. Він стверджував, що дотримувався заповідей, але чогось не вистачало. Тоді Ісус у відповідь відкрито кинув йому цей виклик: “Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай, що маєш, дай бідним, І будеш мати скарб на небі; Потім приходь і йди за мною.” (3) Оскільки у цієї людини було багато пожитків, цей виклик став для нього занадто великим, і він пішов геть.

Ісус з радістю приймає всіх. І не Ісус прогнав багатія. Він зробив свій власний вибір. Деякі, ймовірно, скажуть, що ця людина стала жертвою дискримінації, тому що він був заможним і тому не міг слідувати за Ісусом так само, як Його учні. Проте я переконаний, що він знав, що його люблять і приймають. Виклик, який постав перед ним, полягав у тому, щоб зробити вибір і відмовитися від чогось іншого.

Нічого не змінилося за останні 2000 років. Коли я роблю вибір, це, ймовірно, впливає на можливість прийняття інших рішень. Тому, хто бажає всього і при цьому хоче зберегти свободу вибору за будь-яких обставин, стає дуже важко. Чи може це бути найбільшим викликом сьогодення?

"Манна" на сьогодні:

Ісус ніколи нікого не прожене.

------------------------------------------------
(1) Армія Спасіння, як Міжнародний рух, є євангельським напрямком християнської Церкви. Наше вчення ґрунтуються на Біблії. Наше служіння мотивоване любов'ю до Бога. Наша місія полягає у "проповіді Євангелія Ісуса Христа і задоволені потреб всіх людей у Його ім'я, керуючись принципами рівноправності."
(2) Заклик генерала Педдла: Заклик до прийняття інших: Ми повинні бездоганно ставитися до всіх людей з повагою і милосердям, пам'ятаючи про нашу місію задовольняти людські потреби в ім'я Христа без будь-якої дискримінації.
(3) Матвія 19:21

Чи є "ім'я Ісуса" свого роду мантрою?

"Мантра" - це звук, пов'язаний з індуїзмом і буддизмом. Цей звук використовується для реалізації думки або мети. Це слово має кілька значень, наприклад, молитва, гімн або заклинання. Це повторення певного звуку або слова, яке повинно викликати певний ефект.

Цікаво, що Ісус неодноразово говорив молитися в ім'я Його.
Ось один приклад:

Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.
Івана 14:14

Абсолютно ясно, що перші християни прийняли це вчення і практикували його. Вони вірили, що Ісус був серед них, коли вони зібралися в Його ім'я (1). Вони проголошували, що чудеса відбуваються через віру в ім'я Ісуса (2). Вони хрестили в ім'я Ісуса (3) і проголошували, що немає спасіння ні в якому іншому імені (4). Тим не менш, ніщо не вказує на те, що вони використовували це ім'я у формі мантри. Ім'я мало силу лише тоді, коли воно використовувалося через віру в Ісуса Христа. Якщо ім'я використовується поза такого контексту, воно може працювати проти своєї мети. Приклад цьому можна знайти в історії про сім синів Скеви, які намагалися вигнати злих духів в ім'я Ісуса, не пізнавши Його як Ісуса Христа (5).

Часто я вигукую "Ісус", але не як священний звук або магічну формулу, яка допоможе мені увійти в контакт з якимось божеством, що знаходиться поза мною чи в мені. Я використовую це ім'я, тому що вірю, що воно символізує все, що Бог може зробити для мене і через мене. Саме цим ім'ям прославляється Батько, бо воно підтверджує, що я вірю в Нього і у все те, що Він зробив для мене. Далі підтверджується, що віра пов'язана з Його ім'ям, а не зі мною.

Тому, коли генерал Педдл нагадує нам, що "наша місія – задовольняти людські потреби в ім'я Христа"(6) – це більше, ніж "священний звук" - вона робить наше служіння наріжним каменем місії Бога. В межах цілей даної місії нічого неможливо зробити поза Його ім'ям.

"Манна" на сьогодні:
Лише в ім'я Ісуса Христа!

-----------------------------
(1) Матвія 18: 20
(2) Дії 3:16
(3) Дії 2:38

(4) Дії 4:12
(5) Дії 19: 13-16 

(6) заклик генерала Педдла: Заклик до прийняття інших: Ми повинні бездоганно ставитися до всіх людей з повагою і милосердям, пам'ятаючи про нашу місію задовольняти людські потреби в ім'я Христа без будь-якої дискримінації.

Лузер отримує все! *

Група АББА поклали на музику такий вираз: 

"переможцю дістається все!"

Саме так ми іноді відчуваємо, а з мирської точки зору це взагалі усталена істина. Згідно емпіричних даних доведено, що людина, яка народилася в нещасливій сім'ї, де у достатній мірі не проявляють турботу, швидше за все буде позбавлена хорошого життя, у порівнянні з людиною, яка народилася в дбайливій і щасливій сім'ї. Важливо пам'ятати, що спроможність, догляд та піклування не залежать від рівня заможності, але бідність може завадити батькам належно попіклуватися про дитину матеріально.

Я буду першим, хто визнає, що цей світ несправедливий. Проживаючи в найбіднішій країні Європи, я бачу цю реальність кожен день, і я хотів би зробити більше. Як же тоді я смію говорити публічно, що "лузеру дістається все!"?

Тому що це духовний принцип. Ісус проголосив, що я знаходжу життя, втрачаючи його (1). Я вірю, що Бог створив мене для спілкування з Ним, але й Він також довірив мені контроль над власним життям. Аби знайти своє життя в Ньому, потрібно втратити контроль над своїм життям і віддати його Йому. На хресті Ісус промовив: "Отче, у твої руки віддаю духа мого!"(2) – Він втратив своє життя, переміг смерть і знайшов життя не лише для Себе, але і для всіх, хто вірить в Нього.

Те, що "лузеру" дістається все можна підтвердити також наступним віршем:

"Тим то немає грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного,
а все й у всьому - Христос.”
Колосянам 3:11

Однак навіть народи, які називають себе християнами, й ті церкви і окремі християни борються з жадібністю. Жадібність вважається одним з семи смертних гріхів, і я вважаю, що вона є причиною більшості проблем, з якими ми зіштовхуємося сьогодні в світі, зокрема з такими нещастями, як війни, злидні та кліматичні кризи. Я переконаний, що якби ми як особистості, спільноти і нації були готові "втратити", віддаючи замість жадання до накопичування, життя кожного б стало краще. 

Тож, так, я вірю, що "лузеру дістається все!'

"Манна" на сьогодні:

Ми здобуваємо, втрачаючи!

-----------------------------------------
* Найслабша команда! -  "Заклик до прояву безцінного милосердя"
(1) Матвія 16: 25
(2) Луки 23: 46

Радикальне перевтілення

Євангеліє не просто приносить життя, воно приносить кардинальні переміни. Це відбувається саме тому, що життя, яке воно приносить, - це "нове" життя. Людина, яка приймає спасіння, стає новим творінням (1). Віра в Євангеліє (2) передбачає впевненість в тому, що слово натхненне Богом, воно " богодухновенно "(3).
Саме поєднання Євангелія і Святого Духа є ПЕВНОЮ силою перевтілення. Слово Боже дає багато хороших порад і вчить нас жити. Це все добре і може навіть принести деякі зміни. Тим не менш, існує велика різниця між тим, щоб носити "маску" і піддатися тотальному "перевтіленню", скерованому Духом через Його Слово.

"Перевтілення" відбувається, коли слово Боже стає частиною мене і стає тим, чим я живу. Маска прикрашає нас зовнішнє, перевтілення відбувається зсередини і представляє собою міцний фундамент:

"... кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі," - говорив Ісус
Матвія 7:24

Ось де джерело зміненого життя, ось де покоїться змінене життя, ось де перевтілення буде твердо стояти серед бурі.

Євангеліє і Дух можна сказати одним словом: Ісус. У Ньому і лише в Ньому, я можу досягти свого Богом даного потенціалу.

"Манна" на сьогодні:

Лише у Христі!

-----------------------------------------------
(1) Тому, коли хтось у Христі, той - нове створіння. Старе минуло, настало нове. 2 Коринтянам 5:17
(2) Заклик віри у Євангеліє:
(3) Все Писання - надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості, щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий.
2 Тимофію 3: 16-17
* http://www.marketingjournal.org/the-continuous-transformation-imperative-john-hagel/

Задіяний для інших

Останні десять тижнів я сфокувався на заклик "Будь готовий", який є першою частиною заклику до місії генерала Брайана Педдла (1). Сьогодні я почну з заклику "Будь задіяним" (2)

Ось деякі вибрані цитати з цим фокусом: 

«Ви мої свідки», - слово Господнє, -
«і мій слуга, якого я вибрав.. » 

Ісая 43:10а

"Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи...", - говорить Ісус
Матвія 28:19а

"Не можемо ми не говорити про те, що самі бачили та чули говорить", -стверджує Петро
Діяння 4: 20б

І дух і наречена говорять: "Прийди!" І хто чує, нехай каже: "Прийди!" - говорить Іван
Одкровення 22:17а

"Я докладу всіх зусиль, аби показати, що християнство є по суті соціальна релігія; і перетворення її суто на релігію передбачає просто її знищення", - говорить Джон Уеслі (3)

«Інші!», - каже Вільям Бут - і цим все сказано.

Манна на сьогодні:

Спасенний для спасіння інших; та спасенний для служіння іншим

---------------------------------
(1) Посилання

(2) ЗАКЛИК ДО СЛУЖІННЯ: Служіння іншим має бути пріоритетом у здісйсненні нашої місії. Ми повинні цінувати офіцерів, місцевих офіцерів, солдат, прихильників та молодших солдат, визнаючи також, що багато працівників та добровольців Армії Спасіння є ключовими людьми у виконанні наших завдань.

ЗАКЛИК ДО ПОКЛОНІННЯ: Ми повинні звеличувати спокутну любов Бога через наше богослужіння, шукаючи відповідні культурні шляхи для об'єднання нас всіх у хвалі та вдячності, коли звертаємося до людей і вітаємо їх.

ЗАКЛИК ДО ВІРИ У ЄВАНГЕЛІЄ: Розповсюджуючи добру новину ми повинні визнати Його силу для спасіння і трансформації. Через силу Святого Духа люди можуть бути звільнені від усього, що заважає їм досягти свого Богом даного потенціалу.

(3) У першому томі збірника класичних проповідей Уеслі "Соціальна святість, а не просто святість" у "Нагірна проповідь нашого Господа" IV – проповідь ХІХ- видавництво Франсіс Асбері Прес-Гранд Репідз-1955 стр. 382

* Фотографія на першій сторінці книги Гарольда Хілла-рекомендується.

Чи знаєте ви, що таке молитва?

Ймовірно хтось подумає: 

"Хіба не всі знають, що таке молитва"? 

Якщо ви запитаєте мене, чи знаю я, що таке молитва, я відповім: - Так, трохи знаю. Причина, по якій я лише трохи знаю, полягає в тому, що тема молитви безмежна. Мені ще багато що треба дізнатися про молитву і споглядання, живучи поруч з Ісусом, і я також вчуся від інших віруючих з усього спектру деномінацій.

Для мене молитовна подорож була довгою та це був шлях дослідження, який ще не прийшов до свого кінця. Коли Ісус йшов разом зі своїми учнями в Єрусалим, учні зіштовхнулися з ситуацією, з якою вони не могли впоратися. Тому, коли вони запитали: “Чому ми не могли?"- Ісус відповів:

Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом.
Від Матвія 17:21

Таким чином Ісус частково обґрунтував, чому учні не могли "вигнати" демона. Раніше у своєму служінні учні знаходилися з Ісусом, коли Він молився. Потім один з учнів сказав: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів. (1)

Ісус у відповідь навчив їх Господній молитві . Під час Адвенту я ділився трьома роздумами на тему цієї молитви і повернуся до елементів цієї молитви пізніше. Однак, навчивши учнів молитві, Ісус продовжив:

Просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам! Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять.
Луки 11:9-10

Будь ласка, розмірковуйте над цими віршами на цьому тижні. Я повернуся до них наступного тижня.

"Манна" на сьогодні:

Мені завжди потрібно більше дізнаватися про молитву

-----------------------
*«Я думаю, нам потрібно бути готовими до того що Бог бажає зробити з нами та через нас. Це заклик до молитви, заклик до святості та заклик до готовності вступити у боротьбу зараз. Це заклик вкрай нагальний і не можна його знехтувати. Чоловіка, жінкам та дітям потрібен Ісус».
Генерал Брайан Педдл
1) Луки 11: 1

Адвент – в очікуванні чогось більшого!

Минулого тижня коли я запитував: "Чого я чекаю?"- Я відповів: "Нехай прийде Царство Твоє!". 
Звичайно це напряму пов'язано з майбутнім святкуванням пришестя Царя царів.

Проте це не повинно закінчуватися святкуванням пришестя Христа, яке відбулося більше 2000 років тому; або пришестям Христа в або через Його тіло віруючих сьогодні. До тих пір, поки Христос не повернеться в кінці віку, те, чого я чекатиму і жадатиму можна охопити ось такою молитвою:

“Хай буде воля Твоя!”
Матвія 6:10

Добру Новину про волю Бога звістив Ангел при народженні Ісуса:

"народився вам Спаситель!”
Луки 2:11

Вся мета "Різдва" полягала в тому, щоб дати світові Спасителя, аби кожен, "хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне"(1). Коли перші християни молилися молитвою Господньої, вони знали, що найбільше бажання Бога - це: "Бог наш Спаситель, ... хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди" (2).

В очікуванні звершення Божої волі, я зіштовхуюся з певним викликом, коли я вже знаю в чому полягає Його воля. Було б простіше, якби я не знав і міг би запитати Його про це. Я не можу просити Його врятувати світ, тому що Він вже зробив це. Проблема в тому, що так багато людей у світі не знають цієї істини. Коли я знаю волю Бога і що Він вже зробив свою частину, я найбільше наближаюсь до того, аби зробити щось зі своїми знаннями. Коли я в очікуванні адвенту то я молюся: “Хай буде воля Твоя!". Дуже ймовірно, що рішення знаходиться в

"Манні" на сьогодні:

Іноді ключ до відповіді на молитву знаходиться в моєму серці.

-----------------------------------------
(1) Івана 3: 16б
(2) 1 Тимофія 2:4

Чого я чекаю?

Споконвіку це питання актуальне, а для мене особисто воно завжди під особливою увагою на передодні Різдва. Це слово запозичене з латині (1) та характеризує час, коли щось відбуваєтьяс або з'являється вперше. Це час, коли християни зосереджуються на пришесті Христа. Традиційно це буде пов'язано зі святкуванням Його першого пришестя в поєднанні з очікуванням Його другого пришестя.

Звичайно, це також мій фокус; однак, в цьому блозі і наступних роздумах в період Адвенту буду ділитися тим, що я прагну бачити. Таке прагнення відображається в молитві Господньої :

"Нехай прийде Царство Твоє!”
Матвія 28:16-20

У той час, коли "царства" на цій землі знову і знову зазнають підйом націоналізму в результаті ворожнечі, воєнного стану, порушення угод та договорів; в той час, коли права людини знаходяться в значній мірі під ударом, а життя у святості начебто взагалі забуте поняття; в той час, коли війни та блокади стають причиною смерті маленьких дітей від голоду; в такий час я не простомолюся, а волаю: "Отче наш, нехай прийде Царство Твоє!” 

Коли Цар царів стояв перед Пілатом, Він заявив:

"Царство моє не від світу цього. Було б моє царство від цього світу, то сторожа моя була б воювала, щоби мене не видали юдеям. Але не звідсіля моє царство.”
Івана 1: 12

Ми з вами представляємо це царство. Наша місія пов'язана з цим Царством. А в реальності воно вже тут:

“Царство Боже прийде непомітно; ані не скажуть: Ось воно тут! - або: Он там! - бо Царство Боже є між вами".
Луки 17:20-21

Тож, коли я молюся "нехай прийде Царство Твоє", я також усвідомлюю, що

"Манна" на сьогодні:

Царство Боже посеред нас.

Я чекаю і прагну бачити ще більший вплив цього Царства.
-------------------------------------
(1) Латинь = Адвент

Чому я тут?

Філософ може зауважити, що це звичайне життєве питання, і я згоден з цим. Однак сьогодні я не буду загострювати увагу на буденній стороні цього питання. У світлі цієї теми: "Імпульс"(1), це питання просто на просто пов'язане з моїм служінням Богу в Території Східної Європи сьогодні, яке вже вони триває кілька років.

У минулі вихідні ми збиралися разом з людьми, які думали над своїм покликанням офіцерства в Армії Спасіння, і ми розмірковували над багатьма темами, пов'язаними з покликанням. На заключному зібранні в неділю вранці я проповідував про найважливішу за все передумову:

Готовність. 

Коли я готувався до проповіді, я зрозумів, що міг би обрати величезну кількість біблійних текстів, що підтверджують важливість нашої готовності. Я закінчив використанням короткого оповідання про поклик Левія:

Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім'я, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Ходи за мною!” І той, кинувши все, встав і пішов за ним.
Луки 5:27-28

Я не думаю, що при створенні Своєї команди учнів від самого початку Ісус шукав саме митника або будь-які інші певні навички . Він шукав людей, які були готові та відкриті до служіння. Людей, які готові рухатися у своєму покликанні. У "притчі про працівників виноградника" (2) землевласник не вимагав кваліфікації, коли ішов наймати робітників у свій виноградник. Він найняв тих, хто був готовий взятися за роботу у "будь-яку годину дня". Я вірю, що Бог постійно шукає готових для справ людей. Біблія говорить нам, що Йому не завжди вдається це. "Я шукав між ними кого-небудь, що вимурував би мур та став передо мною в проломині за цю землю, щоб я не погубив її, - та не знайшов".(3) 

Коли Ісус покликав Левія, той був готовий і показав свою готовність, негайно відгукнувшись на покликання, піднявшись, залишивши все позаду і слідуючи за Ісусом.

Моя готовність - це головна причина, чому я тут, і я дякую Богові за цю можливість. У повсякденному житті мого служіння у цій віддаленій частині світу я хочу бути готовим і відкритим до спонукання Духа у "будь-яку годину дня". Я бажаю того ж для всіх моїх колег, з якими я несу теж саме служіння!

"Манна" на сьогодні:

Ось я Господь - візьми мене! Я готовий!

----------------------------------------
(1) Імпульс - рух, викликаний імпульсом Святого Духа, є темою 2018 року в Території Східної Європи.
(2) Матвія 20:1-16
(3) Єзекіїль 22:30

"Один" Бог!

За часів Ісуса, визнання єдиного Бога було частиною виховання всіх євреїв. Може бути кілька причин, чому цей аспект Павло вносить у своє вчення про єдність в Дусі (1), і я думаю, що найважливіше, що це є наслідком наступного сповідання: Є лише один Бог, якому слід поклонятися! Ісус нагадав про це Сатані, коли Той спокушався їм в пустелі (2).

Єдність знаходиться під загрозою, коли зміщується фокус з "поклоніння" на якісь інші джерела. Навіть саме поклоніння може стати самоціллю і замінити Бога. Коли Павло писав до церкви в Коринті і вказував на те, як церква була розділена; одна з проблем полягала в тому, що вони більше зосередилися на "інструментах", які Господь використовував, аби привести їх до віри, а не на "поклонінні" одному й єдиному Богу (3). Якби вони були єдині в поклонінні "одному" Богу, вони б знали, що Аполлос, Кіфа і Павло - не що інше, як Божі інструменти.

Моє велике бажання - служити Господу і бути Його інструментом. Час від часу я потребую підтвердження, що Він використовує мене як Свій інструмент; втім, ні, я не хочу стояти на Його шляху – насправді це одне з небагатьох речей, які я дуже боюся. Протягом багатьох років я був свідком того, як деяким Його інструментам приділялося більше уваги, ніж Господу.

Можливо для нас буде приголомшеною новиною, що зірки популярної музики називаються "ідолами" і в тій чи іншій мірі їм поклоняються "шанувальники"? "Зірки" беруть участь навіть у конкурсах, аби стати найвеличнішим світовим "ідолом". Не заперечую, що захоплююся деякими з них, зокрема багатьма великими лідерами поклоніння, тому що вони дуже хороші та справжні музиканти. Однак, для мене існує лише один Бог гідний мого поклоніння.

Сьогоднішня "манна"

Я буду поклонятися Господу, моєму БогуІ я буду служити тільки Йому.

---------------------------------------
(1) ....зберігати єдність духу в союзі миру. Є одне тіло і один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання; один Господь, одна віра, одне хрищення - до Ефесян 4:4,5
(2) бо написано: "Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!" - Матвія 4:10
(3) 1 Кор. 1:12-13

Один Господь!

Коли ми з вами отримали поклик, на який відповіли "Так!", ми тим самим

відповіли " Так!" "одному тілу", "одному духу" та "одній надії". Проте збереження єдності Духа в союзі миру також передбачає визнання того факту, що існує лиш "один Господь". Павло вважав своїм обов'язком нагадати своїм читачам про те, щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь (1).

Якщо ми віддаємо себе одному Господу, то логічним наслідком цього стає єдність. Хоча Павло відкрито не пише про це. Я відчуваю, що це "написано" між рядків. Я часто наводив ось такий простий приклад:

Якщо Ісус перебуває в центрі і я хочу наблизитись якомога ближче до цього центру, тим самим я наближаюсь до всіх Його послідовників, які мають те саме бажання. З огляду на це, цікаво чи може відсутність єдності між християнами бути ознакою того, що Ісус вже перестав бути одним й єдиним Господом?

Що стосується "інших" панів, поняття " пан" я не обмежую, наприклад, поняттям Мамони (2) або "паном", який володарює, викликаючи нездорову залежність – таким "паном" просто на просто можу бути я сам, тому що я можу стати центром своєї уваги й вчиняти "по-своєму". В мене є схильність брати контроль над своїм життям у свої руки. Інколи це навіть може здаватися більш надійним і передбачуваним, ніж віддавати контроль одному й єдиному Господу, і дозволяти Йому вести мене туди, куди забажає.

Я вірю, що Ісус настільки зосереджений на єдності, що хоче, аби я віддав те, що за моєю думкою є моїм безперечним правом, аби не порушувалася єдність з іншими віруючими. Це не так важко, коли я згадую пережиту на власному досвіді істину, що "тим, які люблять Бога, усе співдіє на добро" (3)

'Манна' на сьогодні:

Якщо Ісус не є моїм єдиним Господом, то я втрачу імпульс у своєму покликанні.

-------------------------------------
(1) Фил. 2:11
(2) “Ніхто не може двом панам служити: Бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні. Від Матвія 6:24
(3) Рим. 8:28

Навчаючись ходити

Я люблю пересуватися пішки. Тому, замість їзди на машині культивую в собі ходьбу. Коли я додаю ще трохи бігу, користь цього в тому, що тим самим я підтримую себе у формі. У Божому царстві діють такі ж самі принципи. 

Три перші розділи послання Павла до Ефесян дуже сильно зосереджено на моєму статусі або положенні у Христі. Павло хотів переконатися, що його читачі знатимуть своє положення. Коли я знаю, де я "сиджу", я готовий піднятися та почати іти:

Тож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас…
Еф 4:1

Слово "поводилися", яке Павло використовує у перекладі з грецької мови буквально означає "ходьба". Однак, також можна використати слово "життя", якому віддають перевагу багато перекладів Біблії у наведеному вище уривку.

Є багато чого спільного між словами "життя" та "ходьба". Я живу, бо я живий. Мені не треба казати своєму серцю битися, а легеням дихати – все це є частиною буття. Таким самим чином, коли я навчився ходити, мені не потрібно було думати, як встати і почати рухати ногами, аби зробити правильний рух, аби дійти до кінцевого пункту. Мені лише потрібно знати, куди я йду, просто тому що "мистецтво ходьби" є невід'ємною частиною мого життя.

Коли Павло вмовляє мене жити та поводитися гідно покликання, до якого я був покликаний, він продовжує перелічувати, що це передбачає. Коли ви читаєте цей уривок, ви бачите, що він складає список якостей Ісуса. Тут мова йде про те, аби ходити подібно Ісусу в цьому сучасному світі. Це звичне життя християнина (1). Це неможливо зробити без Нього, але Він не буде робити це без нас. Коли ми почнемо ходити таким чином, це стане невід'ємною частиною нас – ми робитимемо це, не задумуючись про це, або навіть й не знаючи про це (2). У найближчі тижні ми розглянемо деякі з властивостей ходьби.

Сьогоднішня "манна":

Навчитися ходити – подібно Христу

-------------------------------------------

* А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він. 

(Стара версія)
(1) "Звичне життя християнина" - ще одна книга Вочмана Ні – Автора книги"Сидіти, ходити, стояти". Книжки Ні зіграли значну роль у моєму особистому духовному шляху.
(2) “Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли?..." Від Матвія 25:37-40

Яким чином я розкриваю дари Духа?

Коли я був хрещений Духом у 16 років, у мене було бажання поділитися цим благословенням з якомога більшою кількістю людей. Тому я сказав Господу: "Якщо Ти хочеш, аби я розповів про це Армії, дай тоді мені можливість зробити це на територіальному конгресі наступного літа!" 

– Я нікому не говорив про цю угоду, хоча з 16 років брав участь у багатьох конгресах, і лише один раз мене попросили розказати своє свідоцтво. Це сталося «наступного літа». У 1973 році я стояв у великому спорт-залі та свідчив перед великою аудиторією про те, що я отримав, і що це може мати кожен віруючий. 45 років тому моє посланням було таким: «Він вже дав це. Однак, цей дар необхідно розгорнути!» Воно й тепер залишається незмінним.

Якщо ви вже визнали той факт, що цей дар призначений для вас, то ви вже почали рухатись у напрямку розкриття цього дару. В той день, коли я віддав своє життя Ісусу, що було також непохитним рішенням-присвяченням завдовжки в життя, я був переконаний в одному:

"Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам."
Луки 6:38

У моєму розумінні цим все сказано. Якщо я віддав Ісусові своє життя, Він віддасть мені Своє. Якщо я віддав Йому свої дари, Він мені дасть Свої. Якщо я простив, Він простить тощо (1).

Справа була лиш в тому, аби розпочати шлях пошуку. Я читав, як інші люди отримували дар Святого Духа й розумів, що вони були самими звичайними людьми, як і я. Це відповідало біблійному образу перших учнів – перше зібрання віруючих складалося з зовсім звичайних та смертних людей, що зображується в Діяннях Апостолів та посланнях апостола Павла.

Після того, як ми визнали, що це саме для мене, для наступний кроку нам необхідно ставитися до цього дару, як до невід'ємної частини мого нового життя у Христі. Один простий приклад: якщо я у Христі і Він в мені, це означає, що, коли я молюся за людей і кладу на них свої руки, мої руки стають руками Христа. Це нове мислення; в ньому полягає розгортання дару Духа.

Сьогоднішня "манна":

Ходіння в Дусі – це безупинний шлях пошуку.

---------------------------
(1) Господня молитва – від Матвія 6:12

Таланти як пальне руху

У своїй чудовій пісні "Все, що я є", Білл Хаймс возносить молитву: "Візьми всі мої захоплення , дари, мрії та підкори це все Своїй волі" (переклад з англійської) (1). Цим реченням він зачіпає три з чотирьох важливих факторів, що впливають на мої кроки, як учня Ісуса: Запал, Вміння (чи Таланти), «Мрії та Воля», які є частиною моєї особистості.

Цікаво, що здавалося що Ісуса не дуже хвилювали таланти, коли він закликав своїх учнів. Судячи з усього, Він був більш зосереджений на "готовності", ніж на будь чому іншому. Учнівство - це насамперед поклик слідувати за Ним. Готовність була спільним "талантом" перших дванадцять учнів; готовність була загальним фактором для робітників у притчі про виноградник (2).

Але коли ми проявляємо готовність, як це робить Хаймс через свою пісню: "Всього себе віддаю, Тобі, Господь, я буду жити, Господь, і будь що буде" (1) – Бог хоче, щоб за допомогою наших талантів ми розповсюджували Його любов.

Моє найбільше бажання - бачити людей, які отримують спасіння через віру в Ісуса Христа. Це може відбуватися в багатьох конфесіях. Тим не менш, одна з моїх причин вибору Армії Спасіння – це те, що вона дає мені поле діяльності, де я можу використовувати всі мої таланти".

У мене є невеличкі таланти у багатьох областях. Я люблю писати, і мені надавали такі можливості. Я люблю грати на музичних інструментах, і в Армії Спасіння я маю майже безмежні можливості, використовувати мої обмежені вміння. Я люблю мови і мене посилали в місця, де я був в змозі використовувати мови про які я і думки не мав, що зможу вивчити. Я люблю використовувати інструменти, будувати та ремонтувати майно – і уявляєте собі... так, звичайно, це було мені в нагоді. Я люблю знаходитись з людьми і ділитися думками та розділяти життя з ними.... Цей список довгий. На щастя, в Царстві Божому не треба все робити одній людині, тому що вона є частиною тіла віруючих з надзвичайними ресурсами талантів.

Ви думаєте, що хлопчик, який поклав свої п'ять буханок хліба та дві рибки в руки Ісуса передбачав, що станеться? (3)Не слід судити цінність своїх талантів, перш ніж ви помістити їх в ту ж саму руку.

Сьогоднішня "манна":

Зробіть це – і Бог вас здивує!

--------------------------
(1) посилання на англійській текст ТУТ
(2) Матвія 20:1-16
(3) Івана 6:1-13

Новий рух!

Коли ми читаємо історії зі Старого Заповіту, не важко побачити, як Бог діє в і через обраних Ним людей, а також, як Він відкриває їм Свої плани. Автор послання до Євреїв відзначив це і зобразив наступним чином:

Здавна Бог говорив нашим батькам багаторазово та по-різному у пророках, але в ці останні дні Він промовляє нам через Свого Сина, Якого Він настановив спадкоємцем всього, та через Котрого й віки утворив.
Євр. 1:1-2

Переконання, що Ісус Христос був присутній в Бозі – "першоджерело рушійної сили" – при створенні світу, була дуже важливим для перших послідовників цього Шляху, які пізніше стали називатися християнами. Коли Бог став плоттю, Його присутність та ототожнення зі Своїм творінням стало ще більш видимим. Бог не був просто Творцем десь там вдалині, але жив як людина серед звичайних людей, "Котрий так само, як ми, спокушений був у всьому, окрім гріха" (1).

Пророки бачили, що це мало статися, і Ісая зобразив це наступним чином:

Бо так говорить Високий і Всевишній,
Вічно живий, – Святий імення Його:
Я живу на високих [небесах] і в святині,
і також із зажуреними і сумирними духом;
щоб оживляти дух сумирних
і оживляти серця подоланих.
Ісаїя 57:15

Тому народження Ісуса Христа має таке життєво важливе значення для християнської віри та для рушійної сили Божого плану спасіння. У втіленні Христа першоджерело рушійної сили надає поштовх Своєму творінню до нового руху. Деякі останні слова Ісуса були: "Отож, ідіть..." 

- якщо ми не осягнемо таємницю втілення Христа, але все ж таки захочемо робити те, що Він просить нас, то, швидше за все ми будемо намагатися рухатись вперед, але гальмуючи. Детальніше про втілення Христа ми поговоримо наступного тижня у роздумах про "третій рух". 

Сьогоднішня "манна":

Я рухаюся, тому що Він завжди зі мною (2)

-------------------------------
(1) Євр. 4:15б
(1) Мф. 28:20