Від Агнця до пустуха

Чи можна з ягняти перетворитися на пастуха?

Якщо ми обмежуємося переживанням виключно фізичного світу, я маю визнати, що це вже перегиб.
Однак у духовному світі, здається, цей процес бажаний і є одним з властивостей життя у Христі.

Хреститель вказував на Ісуса та говорив:

"Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає".
Івана 1:29

Отже, Ісус був одночасно Агнцем Божим і стверджував:

"Я - добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе".
Івана 10:11

Якщо ми знаходимося в цьому світі, як і Він (1), то ми також повинні іти від Агнця до вівці та пастуха - не упускаючи при цьому того факту, що ми повсякчас залишаємося дітьми Божими.

Як Агнець Божий, Ісус став бездоганною жертвою. Його спокута була досконалою.

Водночас ідея стати «жертвою» є центральною думкою в Біблії. Павло багато разів торкається цієї концепції:

Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну.
Римлян 12:1

Раніше в тому ж посланні Павло цитує Псалом 44:23, коли він пише:

«За тебе нас увесь день убивають, овець, що на заріз, нас уважають.уважають нас за овець (призначених) на заріз.»Римлян 8:36

Це слід читати у контексті факту, що ніщо не може відокремити нас від любові Христа. Ми більше, ніж завойовники.

Однак є жертва, яка передбачає перехід від Агнця, отримуючи турботу у будь-який час, до пастуха (пастира), який дає цю турботу у Христі і через Нього. Втім, це один з найкращих варіантів – ми віримо у священство всіх вірян, і зростання Царства Божого залежить саме від цього зростання, що відбувається в кожному окремому віруючому.

"Манна" на сьогодні також базується на словах Павла:

Будьте пастирями/пастухами Церкви Божої, яку він викупив Своєю кров'ю. (2)

-------------------------------------
(1) 1 Івана 4:17б
(2) Дії 20: 28б
* © Nathan Greene – check his great collections!